Антична тематика в українській літературі

Антична культура відбилася в творчості українських авторів. Перший художній твір, створене на сучасному літературному українською мовою, поема Івана Котляревського «Енеїда» - це пародійне перекладення однойменної епопеї Вергілія.

Мотиви античної культури в значній мірі вплинули на творчість Тараса Шевченка. У поемі Т. Шевченка «Неофіт ™» Рим часів імператора Нерона стає алегорією сучасного поетові світу. Свою долю Т. Шевченка неодноразово порівнював з долею великого Овідія, вигнаного імператором Августом з Риму на заслання. Мотиви оди Горація «До Мельпомени» звучать в знаменитому Шевченківському вірші «Заповт».

Для популяризації античної літератури доклав зусиль Іван Франко. Він переклав українською мовою трагедії Софокла «Електра», «Цар Едіп», вірші Сапфо, Алкея, а в своїх літературознавчих роботах (наприклад, у праці «Із секретів поетичної творчості») досліджував давньогрецьку та давньоримську словесність. Античній темою захоплювалася і Леся Українка. Серед інших творів, які відсилають читача до Античності, її перу належить драматична поема «Кассандра» про повних трагізму події Троянської війни.

Із сучасних українських авторів, чия творчість насичене античними образами і мотивами, можна назвати поетесу Ліну Костенко. Один з таких образів - Сізіф у вірші «Стояла груша, зелешв люочок».